У Полтаві розгромили Алею пам’яті загиблих воїнів АТО. ФОТО

У ніч з 29 на 30 листопада невідомі розгромили Алею пам’яті полеглих захисників України у Полтаві.

Про це пише "Коло" з посиланням на допис Наталії Костіної у Facebook.

 

"Сьогодні вночі проросійська гідра підняла свою кістляву руку на святе і високе, на честь і гордість наших. Синів України! Алея пам'яті Героїв була розбита чи прострелена російським окупантом на Українській землі!", - пише вона.

 

У прес-службі обласної поліції Полтави повідомили, що правоохоронці становлюють всі обставини пошкодження інтерактивної дошки на Алеї пам'яті захисників у парку Котляревського:

"До поліції інформація надійшла з міської ради близько 8 години ранку. На місці події працює слідчо-оперативна група. Встановлюються всі причини та обставини даної події. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 296 (Хуліганство)".

 

Алея пам'яті полеглих захисників України була відкрита на початку березня 2018 року. На алеї встановлений пам'ятний знак з вмонтованою інтерактивною дошкою, яка відображає інформацію про полтавців, які загинули у зоні АТО: фото, роки життя, обставини загибелі та нагороди, які має кожний з героїв.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.