Українське посольство назвало ліквідацію вулиці Коциловського у Перемишлі "поспішним та необачним" рішенням

Посольство України в Польщі прокоментувало рішення міської ради Перемишля про приєднання вулиці єпископа УГКЦ Йосафата Коциловського до прилеглої вулиці Івана Снігурського

Повідомлення з'явилося на сторінці посольства у Facebook.

 

Рішення влади Перемишля українські дипломати назвали "поспішним та необачним".

"Маніпулювання авторів резолюції аргументами, вирваними з контексту, небажання почути польських громадян української національності - рівноправних жителів Перемишля, цього разу, на жаль, перемогли.

Зазіхання на добре ім'я Блаженного, а відтак на рішення Католицької Церкви та св. Івана Павла ІІ, який у 2001 році проголосив єпископа Йосафата Блаженним, є безпрецедентним явищем у Польщі і не може бути виправдане!", - заначили у посольстві.

Крім того, як повідомляє прес-служба львівської мерії, міський голова Львова Андрій Садовий відкритим листом звернувся до Президента Перемишля Войцеха Бакуна із занепокоєнням щодо перейменування.

В листі йдеться про те, що для громади Львова наявність в партнерському місті Перемишлі вулиці імені Єпископа Коциловського є важливою запорукою дружніх відносин між Львовом та Перемишлем. 

"Наполегливо звертаюся до вас, пане Президенте, повернути назву вулиці єпископа Йосафата Коциловського та сподіваюся, що замах на пам'ять блаженного Йосафата Коциловського — це лише прикре непорозуміння, виправлення якого сприятиме подальшим хорошим стосункам Львова та Перемишля", — зазначає у листі Садовий.

Нагадаємо, рішення про скасування назви вулиці було прийнято 28 листопада. Ініціатива належала місцевим правим політикам. Вони пояснювали таке рішення нібито нелояльністю Коциловського по польської держави та співпрацею з нацистами.

Довідка. Йосафат Коциловський (1876-1947) — священик, доктор філософії і теології, професор, єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ (1917-1947). Після Другої світової війни арештований радянською владою, помер у Лук'янівській тюрмі. 

24 квітня 2001 р. у присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.