Польща таємно повернула 100 тонн золота, яке з 1939 року зберігалося в Англії

Національний банк Польщі оголосив про завершення таємної операції з повернення до країни 100 тонн золота з банку Англії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на RMF24.

 

До акції повернення в країну польського золота були залучені кілька тисяч людей: в основному, з банківських служб безпеки. Золоті злитки протягом листопада доставлялися в Польщу літаками.

У великій таємниці літаки з золотим вантажем, вартістю понад 18 мільярдів злотих (4,2 млрд евро), приземлялися в аеропортах у Варшаві та Познані.

Потім сині вантажівки в супроводі декількох десятків військових розвозили золото в кілька десятків сховищ по всій країні.

Це золото, яке в 1939 році незадовго до початку Другої світової війни Адам Коц і Ігнатій Матушевський вивезли через Румунію, Туреччину, Сирію до Англії, де воно досі зберігалося.

Голова центробанку Адам Глапінський зізнався, що центральний банк Англії залишив частину золота для поточних розрахунків.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.