АНОНС: Перегляд фільму "Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала"

Книгарня "Є" запрошує на публічний перегляд фільму "Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала" та презентацію збірки "Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе».

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Фільм розповідає про історика української суспільно-політичної думки, автора праць з історії, що відкривали Європі та світу Україну, Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984).

27 жовтня 2019 року виповнюється 100-річчя з дня його народження.

Лейтмотив його творчого життя – переосмислення історії України відповідно до викликів сучасності і включення українського історичного наративу до західного академічного дискурсу.

Учасники:

Євген Бистрицький – доктор філософських наук;

Олександр Сушко – виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження";

Юрій Шаповал – доктор історичних наук та автор фільму;

Ірина Шатохіна – автор-режисер фільму;

Любов Христевич – художник фільму;

Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";

Модератуватиме зустрічі кандитат політичних наук Ольга Михайлова.

Час: 22 листопада, п'ятниця, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.