Українські матеріали про злочини НКВД проти поляків. Виставка на Манхеттені

У Нью-Йорку відбулася американська прем’єра виставки, присвяченої антипольській операції НКВД.

На Манхеттені в рамках 8-ї станції "Історія" Інституту національної пам'яті продемонстрували результати роботи істориків установи над вивченням одного з найбільших злочинів проти польського народу. Внаслідок радянських репресій у 1937–1938 рр. загинули щонайменше 111 тис. поляків, майже 30 тис. відправили до таборів.

Про це повідомляє Monitor Info із посиланням на TVP Info.

 

На виставці представлені раніше невідомі або маловідомі документи та факти. На 16 стендах зображені долі людей, репресованих у рамках так званої антипольської операції НКВД, що пройшла в Радянському Союзі в 1937–1938 рр.

Під час неї арештовано понад 143 тис. людей. З них щонайменше 111 тис. засуджено до смертної кари. Приблизно 30 тис. поляків відправляли до таборів. Це один із найбільших злочинів проти польського народу у XX ст.

Виставка створена завдяки архівним матеріалам, переданим Інституту національної пам'яті Польщі українськими державними архівами в Одесі, Хмельницькому та Вінниці, а також Галузевому державному архіву Служби безпеки України.

Серед них, зокрема, докази злочину, накази про розстріл із підписами та печатками працівників НКВД. Збереглося небагато фотографій.

 

"Злочини намагалися не документувати фотографіями. Також були спроби стерти сліди цих людей", – зазначив Павел Зєльони з Інституту національної пам'яті, куратор та співавтор виставки.

Зміст виставки стосується й американської Полонії. "Ми всі знали про Катинь, але інформації про цей радянський злочин було дуже мало", – зізнався один із відвідувачів.

Тільки в Україні, де було найбільше польського населення в СРСР, засуджено 55 928 поляків, 47 327 із яких вбито. Матеріали підготовлено польською та англійською мовами.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.