Українські матеріали про злочини НКВД проти поляків. Виставка на Манхеттені

У Нью-Йорку відбулася американська прем’єра виставки, присвяченої антипольській операції НКВД.

На Манхеттені в рамках 8-ї станції "Історія" Інституту національної пам'яті продемонстрували результати роботи істориків установи над вивченням одного з найбільших злочинів проти польського народу. Внаслідок радянських репресій у 1937–1938 рр. загинули щонайменше 111 тис. поляків, майже 30 тис. відправили до таборів.

Про це повідомляє Monitor Info із посиланням на TVP Info.

 

На виставці представлені раніше невідомі або маловідомі документи та факти. На 16 стендах зображені долі людей, репресованих у рамках так званої антипольської операції НКВД, що пройшла в Радянському Союзі в 1937–1938 рр.

Під час неї арештовано понад 143 тис. людей. З них щонайменше 111 тис. засуджено до смертної кари. Приблизно 30 тис. поляків відправляли до таборів. Це один із найбільших злочинів проти польського народу у XX ст.

Виставка створена завдяки архівним матеріалам, переданим Інституту національної пам'яті Польщі українськими державними архівами в Одесі, Хмельницькому та Вінниці, а також Галузевому державному архіву Служби безпеки України.

Серед них, зокрема, докази злочину, накази про розстріл із підписами та печатками працівників НКВД. Збереглося небагато фотографій.

 

"Злочини намагалися не документувати фотографіями. Також були спроби стерти сліди цих людей", – зазначив Павел Зєльони з Інституту національної пам'яті, куратор та співавтор виставки.

Зміст виставки стосується й американської Полонії. "Ми всі знали про Катинь, але інформації про цей радянський злочин було дуже мало", – зізнався один із відвідувачів.

Тільки в Україні, де було найбільше польського населення в СРСР, засуджено 55 928 поляків, 47 327 із яких вбито. Матеріали підготовлено польською та англійською мовами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.