Польща домоглася від Netflix історичної справедливості. Сперечалися за концтабори

Автори серіалу Netflix "Диявол по сусідству" (The Devil Next Door) погодилися додати анотації до карти Європи, яка викликала обурення польського прем'єр-міністра.

Про це повідомляє російська служба ВВС.

 
Колаж Daily Mail

Дія серіалу "Диявол по сусідству" відбувається під час Другої світової війни. Сюжет розповідає про полювання за Іваном Дем'янюком, уродженцем Української РСР, що потрапив у полон і став охоронцем у концтаборах. Нібито Дем'янюк, за свідченнями свідків, відрізнявся жорстокістю і отримав прізвисько Іван Грозний.

Кілька днів тому прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що в серіалі допущені історичні помилки:

"Я написав листа главі Netflix Ріду Гастінгсу щодо історичних неточностей у кіновиробництві на цій платформі. Можливо, для їхніх творців це несуттєві помилки, але вони дуже шкідливі для Польщі, і наше завдання – твердо відповісти.

[В серіалі] взагалі ніяк не коментується і не пояснюється, що цими таборами управляли німці. Карта не просто невірна, вона змушує глядача вірити, що ці табори організували і керували ними поляки", - написав польський прем'єр.

Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького
Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького

У серіалі окупована Польща зображена в своїх нинішніх кордонах. Польща в серіалі простягається досить далеко на схід, на територію, яку контролював Райхскомісаріат Україна і де діяв нацистський окупаційний режим, і на північ, на територію Рейскомісаріату Остланд (нині – країни Балтії – ІП).

Минулої п'ятниці в Netflix заявили, що не будуть виправляти карту, але додадуть коментарі, щоб позначити, що концтабори створили не поляки, а нацисти.

Представник компанії пояснила, що карту Польщі автори серіалу взяли з ізраїльських та американських телесюжетів про суд над Іваном Дем'янюком.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.