Польща домоглася від Netflix історичної справедливості. Сперечалися за концтабори

Автори серіалу Netflix "Диявол по сусідству" (The Devil Next Door) погодилися додати анотації до карти Європи, яка викликала обурення польського прем'єр-міністра.

Про це повідомляє російська служба ВВС.

 
Колаж Daily Mail

Дія серіалу "Диявол по сусідству" відбувається під час Другої світової війни. Сюжет розповідає про полювання за Іваном Дем'янюком, уродженцем Української РСР, що потрапив у полон і став охоронцем у концтаборах. Нібито Дем'янюк, за свідченнями свідків, відрізнявся жорстокістю і отримав прізвисько Іван Грозний.

Кілька днів тому прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що в серіалі допущені історичні помилки:

"Я написав листа главі Netflix Ріду Гастінгсу щодо історичних неточностей у кіновиробництві на цій платформі. Можливо, для їхніх творців це несуттєві помилки, але вони дуже шкідливі для Польщі, і наше завдання – твердо відповісти.

[В серіалі] взагалі ніяк не коментується і не пояснюється, що цими таборами управляли німці. Карта не просто невірна, вона змушує глядача вірити, що ці табори організували і керували ними поляки", - написав польський прем'єр.

Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького
Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького

У серіалі окупована Польща зображена в своїх нинішніх кордонах. Польща в серіалі простягається досить далеко на схід, на територію, яку контролював Райхскомісаріат Україна і де діяв нацистський окупаційний режим, і на північ, на територію Рейскомісаріату Остланд (нині – країни Балтії – ІП).

Минулої п'ятниці в Netflix заявили, що не будуть виправляти карту, але додадуть коментарі, щоб позначити, що концтабори створили не поляки, а нацисти.

Представник компанії пояснила, що карту Польщі автори серіалу взяли з ізраїльських та американських телесюжетів про суд над Іваном Дем'янюком.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.