Працівники Музею історії України пікетували Мінкульт

Акція протесту працівників Національного музею історії України під стінами Міністерства культури молоді і спорту України відбулася 13 листопада.

Про це повідомляє сайт музею.

 
nmiu.com.ua

На пікет вийшли приблизно півсотні музейників. Протест пов'язаний з перевіркою музею комісією Мінкульту та рішенням міністерства про відсторонення директорки НМІУ Тетяни Сосновської.

Учасники акції виступили на захист керівниці музею. Вони тримали в руках плакати з гаслами: "Вимагаємо неупереджену комісію!", "Колектив НМІУ підтримує Т. В. Сосновську!" та "Запрошуємо міністра у музей".

Вони також передали колективне звернення, в якому закликали до "неупередженої перевірки музею комісією міністерства" та призначення на посаду виконувача обов'язків генерального директора НМІУ "незаангажованої особи". 

Нагадаємо, днями сайт музею повідомляв, що перевірку міністерства спричинено "скаргою невеликої групи співробітників НМІУ, яким не до вподоби рух музею", а виконувати обов'язки директора призначили одно з авторів скарги. Тетяна Сосновська назвала комісію заангажованою. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.