Стало відомо про ще один акт наруги над українським похованням у Польщі

Невідомі обмалювали пам'ятник на братській могилі воїнів УПА на кладовищі в Пикуличах на сході Польщі.

Про це пише польський портал Onet.

Вандали використали білу та червону фарбу - відповідно до кольорів польського прапору. Нею замалювали імена загиблив та тризуб на пам'ятнику.

У виданні зазначили, що редакція отримала фотографії від людини, яка наголосила, що є "тотальним противником знищення будь-яких поховань - радянських, німецьких, українських". Ця людина отримала знімки від анонімного джерела 30 жовтня, але лише нещодавно вирішила передати їх журналістам.

12 листопада, незабаром після отримання фотографій, журналісти зв'язалися з мерією міста Перемишль, аби отримати інформацію про акт наруги. Працівник мерії поїхав на кладовище в Пикуличах, але не знайшов на пам'ятнику жодних слідів фарби. Очевидно, її вже відмили.

Довідкова інформація

Українське воєнне кладовище в Пикуличах є місцем поховання загиблих в'язнів табору для військовополонених Галицької армії та Армії УНР. Упродовж 1920-1921 рр. на Українському воєнному кладовищі у Пикуличах було перепоховано близько 2 000 українських військовослужбовців.

Під час панування комуністичного режиму у Польщі територію цвинтаря перетворили на сміттєзвалище. Відновила цвинтар у 1990 р. українська громада Перемишля. У 2000 р. Рада охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіки Польща розширила територію цвинтаря – 27 липня того ж року у двох окремих братських могилах були перепоховані останки ексгумованих у селах Бірча та Лішня 47 вояків УПА.

На могилах коштом Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіки Польща були встановлені надгробні таблиці з відповідними україномовними написами.

Могили на цьому цвитнарі вже ставали об'єктами вандалізму.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.