В'ятрович таки стане нардепом. Бужанський погрожує? ДОПОВНЕНО

Історик та громадський діяч, колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович невдовзі стане депутатом Верховної Ради України.

Про це 12 листопада повідомила низка ЗМІ. Сам В'ятрович підтвердив інформацію "Історичній правді".

 

На парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

В'ятрович прокоментував подію у дописі на Facebook.

"Я йду в політику заради того, щоб Україна була рідним домом, в якому живеш в достатку та куди із радістю повертаєшся. Щоб наші діти спілкувались між собою українською, не нехтучи іноземими мовами, знали б нашу історію, неспотворену з-за кордону та з впевненістю дивилися у своє майбутнє, незатьмарене ані війною, ані здачею країни.

Особисто я запевняю: не піду на жодні компроміси щодо національних інтересів.

Хай зміни будуть українськими!

Йду, щоб будувати український світ і зупиняти "русскій мір".

Дякую команді Європейської Солідарності і особливо Наталії Бойко за рішення. Робитиму все аби виправдати вашу довіру", - пише він.

 

Водночас майбутній парламентар оприлюднив повідомлення від депутата ВР, члена фракції "Слуга народу" Максима Бужанського, яке той надіслав у месенджері. Бужанський, відомий своїми проросійськими поглядами, погрожує В'ятровичу, використовує нецензурну лайку. Сам екс-голова УІНП сприйняв повідомлення з гумором.

"Привітання від депутата Бужанського:)" - написав він.

Доповнено. Сам Бужанський у своєму телеграм-каналі заперечує, що писав В'ятровичу таке повідомлення.

"Товариші, ні, номер не мій, і я не вступав упереписку з В'ятровичем) провокація, буває) провокація В'ятровича, я маю на увазі)", - пише він.

В'ятрович, у свою чергу, відреагував жартом: "Кажуть Макс Бужанський спростував свою причетність до повідомлення з погрозами. Мені прикро, що сприйняв це повідомлення як його, адже він відомий своєю ввічливістю і неприхованими симпатіями до мене та моєї роботи".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.