АНОНС: У Києві проведуть конференцію, присвячену паралелям історії Ірландії та України

Міжнародна конференція "Ірландія, Україна та імперії: Залежність. Конфлікт. Пам'ять" відбудеться 15-17 листопада.

Дві найбільші імперії світу – Британська і Російська/Совєтська – тривалий час правили ірландцями та українцями, і після здобуття незалежності обидві нації постали перед потребою подолання наслідків цього правління.

 

Як і перед необхідністю вирішення важливого питання: як осягнути страждання, утиски та неприродні людські втрати, не перебільшуючи при цьому почуття потерпілого. 

2014 року вторгнення Володимира Путіна в Україну розпочало війну на східній межі Європи, – якраз через 15 років після закінчення війни на її західній межі, в Ірландії.

Ці події, а також той очевидний факт, що досі обидві країни усе ще мінімально побутують в імперіологічних та пост/колоніальних студіях, актуалізують проблему наукового осмислення й обговорення українського та ірландського досвідів у широкій історичній і порівняльній перспективах. 

У фокусі конференції перебуватиме комплекс наукових проблем, пов'язаних із осмисленням місця і ролі імперського та колоніального дискурсів у історичному, демоґрафічному, соціальному, політичному, культурному й психологічному вимірах історії Ірландії та України.

Панельні дискусії в ході роботи конференції охоплюватимуть такі теми:

* Імперіологічні й постколоніальні студії в сучасних Ірландії, Україні та Світі: наративи, інституалізація дослідів.

* Великий голод в Ірландії (An Gorta Mоr) і Голодомор в Україні: компаративний аналіз.

* Культурний імперіалізм та проблема збереження національної мови і релігії.

* Імперська, антиколоніальна, гібридна ідентичності: феномени панування і неприйняття, відчуженості й опору.

* Національні, антиколоніальні рухи на ірландських та українських теренах у Британській і Російській/Совєтській імперіях.

* Взаємозв'язок між пануванням насильства та опором: приклади УПА та ІРА.

* Роль екстремістських імперських лоялістів у підтримці імперського панування: приклади Східної України та Північної Ірландії.

* Моделі історичної пам'яті в сучасних Ірландії та Україні.

Серед учасників дискусії: Colin Coulter (Ireland), Judith Devlin (Ireland), Darragh Gannon (UK), Володимир В'ятрович (Україна), Олександр Гладун (Україна), Evi Gkotzaridis (Greece), Олексій Гарань (Україна), Róisín Healy (Ireland), Geoffrey Hosking (UK), Stephen Howe (UK), Владислав Гриневич (Україна), Christine Kinealy (US), Станіслав Кульчицький (Україна), Hiroaki Kuromiya (USA), Алла Киридон (Україна), Ostap Kushnir (Poland), Taras Kuzio (UK), Dominic Lieven (UK), James McAuley (UK), Diarmuid Ó Giolláin (US), Микола Рябчук (Україна), Alfred Rieber (Hungary), Наталія Левчук (Україна) Joseph Ruane (Ireland), Людмила Гриневич (Україна), Andrzej Szeptycki (Poland), Лариса Якубова (Україна), Jennifer Todd (Ireland), Stephen Velychenko (Canada), Niall Whelehan (United Kingdom), Олександр Зайцев (Україна) та інші.

15–17 листопада

Початок: 15 листопада, п'ятниця, 9:00

Місце події: Актова зала Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України (бульвар Тараса Шевченка, 60, 11 поверх).

Вхід за попередньою реєстрацією:
ukraine.ireland.conference2019@gmail.com

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.