Прем’єр Польщі звинуватив Netflix у переписуванні історії

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав листа до генерального директора компанії Netflix Ріда Гастінгса з вимогою виправити показану в документальному серіалі карту Польщі з нацистськими концентраційними таборами.

Про це пише "Європейська Правда" з посиланням на допис Моравецького у Facebook.

 
Матеуш Моравецький

"Я написав листа главі Netflix Ріду Гастінгсу щодо історичних неточностей у кіновиробництві на цій платформі. Можливо, для їхніх творців це несуттєві помилки, але вони дуже шкідливі для Польщі, і наше завдання - твердо відповісти", - написав польський прем'єр.

У пості він виклав текст листа, в якому зазначив, що "деякі матеріали, доступні на платформі Netlix, є неточними тією мірою, що "вони прикривають історичні факти і відбілюють реальних винуватців цих злочинів".

Об'єктом претензій польського прем'єра є документальний міні-серіал "Диявол по сусідству", який розповідає історію вихідця з УРСР Івана Дем'янюка.

"Нещодавно презентований серіал "Диявол по сусідству" представляє карту, на якій помилково розміщені кілька німецько-нацистських концтаборів у сучасних кордонах Польщі. Також немає коментарів і пояснень того, що цими таборами керували німці", - підкреслив польський глава уряду.

Він зазначив, що карта не тільки не відповідає дійсності, а й вводить в оману глядачів, оскільки передбачає, що Польща несе відповідальність за створення і управління таборами і вчинені в них злочини.

"Моя країна в той час навіть не існувала як незалежна держава, і в цих таборах були вбиті мільйони поляків. З цієї причини цей елемент серії являє собою не що інше, як переписування історії ", - додає польський прем'єр.

"Я вважаю, що ця жахлива помилка була допущена ненавмисно. І я сподіваюся, що ви зможете виправити її якомога швидше, змінивши карту або поінформувавши підписників про помилку іншим способом", - підкреслив Моравецький.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.