АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Архіви комуністичних спецслужб"

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб» відбудеться у КНУ ім. Т.Г.Шевченка 12 листопада

 

Як і чому знищувалися архіви КГБ (доповідає Нікіта Пєтров)? Що зберіглося в архівах Грузії (Іраклі Хвадагіані) та Молдови (Ігор Кашу)? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам'яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму (Ігор Кулик)?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар'єри (Андрій Живюк) та ким були виконавці сталінських репресій (Роман Подкур)?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка (Юрій Шаповал), як проходила Польська операція Великого терору на Київщині (Олег Бажан), локальний вимір депортації "Запад" (Андрій Когут), силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні (Людмила Бабенко), українські гумор і сатира у часи сталінського терору (Тетяна Шептицька), репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору (Олена Полідович) та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області (Микола Бривко) — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Співорганізатори конференції:

- Інститут історії України Національної академії наук України,

- Галузевий державний архів Служби безпеки України,

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті,

- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

- Головна редколегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" та

- Центр досліджень визвольного руху.

Конференцію присвячено двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Вівторок, 12 листопада.

10:00 - 10:30: Відкриття конференції

10:30 - 11:45: Секція I. Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб

12:10 PM - 1:10 PM: Секція II. "Лицарі без страху і докору": особова інформація про співробітників держбезпеки у документах спецслужб

1:30 PM - 3:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина I)

4:00 PM - 5:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина II).

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет( вул. Володимирська 60), ауд. 349.

Форма реєстрації до участі в конференції: https://forms.gle/HnPt66cgeHT5coxx9

Подія у Facebook.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.