Один зі столичних проспектів можуть перейменувати на честь Блаженнішого Любомира Гузара

2 жовтня 2019 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутати підтримали проєкт рішення щодо перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

 

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, Верховний архиєпископ Києво-Галицький, десять років був Предстоятелем Української Греко-Католицької Церкви.

"Вклад архиєпископа у розвиток Української Греко-Католицької Церкви важко переоцінити. Гузар переніс свою резиденцію зі Львова до столиці, підкреслюючи тим самим національне, а не локальне значення УГКЦ", – повідомляє пресслужба Київради.

"Уже кілька десятків років Блаженніший Любомир Гузар залишається моральним авторитетом для цілого покоління українців. Завдяки йому Греко-Католицька Церква стала не просто однією з найбільш популярних в Україні, а й тепер включена у світовий християнський контекст.

Натомість постать космонавта Комарова не пов'язана з Україною і є лише спадком радянського минулого. Тому цілком доцільно перейменувати відповідний проспект на честь визначного архиєпископа", – зазначив заступник міського голови, секретар Київради Володимир Прокопів, який був ініціатором перейменування.

Громадське обговорення відповідного питання проходило з 15 травня до 15 липня 2018 року на офіційному вебсайті КМДА. До голосування долучилися 1091 осіб. З них 85 відсотків підтримали ідею перейменування. Проти висловилися лише 163 особи.

Ініціативу перейменування проспекту Космонавта Комарова на честь архиєпископа Любомира Гузара підтримує і духовенство УГКЦ та керівництво Української Греко-Католицької Церкви.

Зазначений проєкт рішення мають розглянути на пленарному засіданні Київради.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.