На Черкащині знімають фільм за мотивами повісті Нечуя-Левицького

У селищі Стеблів, що на Корсунщині, розпочали роботу над проектом створення літературного сценарію повнометражного ігрового фільму "Джеря" режисера Ірини Правило за мотивами повісті Нечуя-Левицького "Микола Джеря"

Про це повідомляє "Надросся online".

 

Фільм знімають за підтримки українського культурного фонду.

Раніше повість "Микола Джеря" екранізувалася на Першій державній кінофабриці (пізніше "Одеська кіностудія") всеукраїнського фото-кіноуправління режисерами Марком Терещенком та Йозефом Роном у 1926 році.

 

У межах проекту при взаємодії з працівниками музею І.С.Нечуя-Левицького в Стеблеві та надання організаційної допомоги здійснено експедиції шляхами головного героя твору, досліджено зв'язок життя та творчості самого Івана Нечуя-Левицького з образами повісті.

У Стеблеві, на кутку Раківка, при підтримці директора музею, знайдено стару хату для відтворення інтер'єру та архітектури тогочасної епохи.

 

У період з 24 до 28 вересня команда кінематографістів здійснювала зйомки тизеру до проекту. Основною локацією якраз обрано смт Стеблів та його околиці, зокрема старе русло Росі Самовілка. Саме пейзажі цих місць описані у повісті "Микола Джеря" І.Нечуєм-Левицьким.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.