Польща передала українській бібліотеці копії документів УНР

Оригінали документів вивезено зі Львова під час Другої світової війни та після війни

Про це повідомляє "Польське радіо".

Національний заклад імені Оссолінських у Вроцлаві передав Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника цифрові фотокопії архівних документів і рукописів Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

 

Це документи, які стосуються історії Українських січових стрільців, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та архіву Дмитра Донцова. Загалом це 4 терабайти інформації.

У переданні документів 3 жовтня взяли участь директор польської Національної бібліотеки Томаш Маковський, директор Національного закладу імені Оссолінських у Вроцлаві Адольф Юзвенко та директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Василь Ферштей. Копії документів виготовлені за кошти польських установ.

Оригінали документів вивезено зі Львова під час та після Другої світової війни. Сьогодні вони зберігаються у Національній бібліотеці у Варшаві та в Національному Закладі імені Оссолінських у Вроцлаві.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.