Епідемія "Чорної смерті" прийшла до Європи з території сучасної Росії - вчені

Масштабна епідемія бубонної чуми, що охопила Європу в середині XIV століття і отримала назву "Чорна смерть", прийшла з російського Поволжя - з території сучасного Татарстану

Про це пише BBC.

Такого висновку дійшли німецькі вчені, які вивчили останки жертв епідемії і реконструювали геном десятків зразків чумної палички (Yersinia pestis) - збудника цієї смертельної хвороби.

 

Відстеживши мутації в ДНК бактерії, археологи і генетики спільно змогли відновити хронологію епідемії і зрозуміти, звідки з'явилася хвороба, яка знищила половину населення Європи.

Жертвами "Чорної смерті" стали десятки мільйонів людей, а повторні спалахи захворювання тривали аж до кінця XVIII століття.

Найбільш ранній зразок чумної палички, від якого виникли більш пізні штами, виявили під російською Казанню, на території міста Лаішево.

Водночас з'ясувалося, що в розпал епідемії (її пік припав на 1346-1353 роки) генетичний код чумної палички зовсім не змінився. Аналіз останків загиблих від чуми жителів Сен-Лорана, Барселони, Лондона і Осло продемонстрував, що всі вони померли від Yersinia pestis з ідентичним геномом.

А ось пізніше бактерія продовжила еволюціонувати і в якийсь момент "втратила" частина ДНК, відповідальну за високу вірулентність (тобто здатність викликати зараження знизилося) - і захворювання пішло на спад.

Цікаво, що те ж саме відбулося і під час першої епідемії чуми, яка охопила Європу в 541-750 роках - тобто обидва рази еволюція пішла одним й тим же шляхом.

Проте саме друга епідемія захворювання стала найбільш спустошливою ​​- її жертвами стали, за різними даними, до 60% населення європейського континенту.

Перший задокументований спалах "Чорної смерті" стався в 1346 році в низов'ях Волги і причорноморському регіоні. За наступні сім років епідемія охопила майже всю територію Європи. Звідти чума перекинулася на Близький Схід і на північ Африки.

Пізніші європейські спалахи, що тривали в XV-XVIII ст. (Ельванген, Марсель), були викликані вже іншим генетичним різновидом палички - втім, він теж походив від поволзького різновиду.

Бактерія Yersinia pestis, яка викликає чуму, як і раніше живе серед популяцій гризунів - в Азії, Африці, Америці і в Східній Європі.

Чума як і раніше становить небезпеку для людства, хоча й у набагато менших масштабах: випадків зараження стається десятки на рік, а смертність становить в середньому близько 7% від кількості хворих.

Навесні цього року в Монголії стався спалах чуми, внаслідок якої загинули чоловік і його вагітна дружина. Спалах захворювання пов'язали з монгольської традицією вживати в їжу диких гризунів, які поширюють чумну паличку.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.