Древній Звенигород відтворили в 3D. ВІДЕО

У Львові презентували 3D-модель одного з найдавніших міст українського Прикарпаття - Звенигорода.

Про це повідомили представники проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці".

 

Місто Звенигород знаходилося на території нинішнього Пустомитівського району Львівської області. У XI—XII ст. воно було столицею Звенигородського князівства. Відтворити його вдалось завдяки співпраці археологів, архітекторів та візуалізаторів.

За кілька місяців роботи фахівці створили тривимірну модель не лише княжого дитинця - найбільш укріпленої частини міста, де розташовувався палац, але й боярських кварталів, де жила знать, та частини пригородів.

"Ми відтворили забудову на площі близько 25 га. Йдеться про територію, яка найбільше досліджена, і щодо забудови якої ми маємо доволі чіткі уявлення. Загалом же площа княжого Звенигорода з пригородами, за припущеннями археологів, могла сягати 140 га", - розповів доцент кафедри реставрації НУ "Львівська Політехніка" Василь Петрик.

Вигляд міста вдалось відтворити опираючись на інформацію, яку отримали під час масштабних археологічних розкопок, що проводили у Звенигороді у 1950-1990-х роках.

"Дуже легко намалювати фантазію, яка нічим не підкріплена, але виглядає дуже гарно. Проте дуже відповідально і складно створити науково обгрунтовану реконструкцію історичного міста", - пояснив Петрик.

Презентована 3D-модель стала основою створення відеоекскурсії давнім Звенигородом.

Вона розпочинається з часів ще до заснування міста і проводить глядача крізь XI ст - період заснування Звенигорода, ХІІ-ХІІІ ст - період його найбільшого розквіту, і до 1241 року - загибелі міста під навалою монголо-татар. У ній можна побачити не лише вигляд княжої столиці з висоти пташиного польоту, але й "побувати" на давніх вуличках, у давньоруській церкві і навіть княжому палаці.

3D-модель давнього Звенигорода створили в рамках проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", який фінансово підтримав Український культурний фонд.

У майбутньому вона буде основою для створення віртуальної екскурсії історичним містом у новому історико-культурному парку "Древній Звенигород", що облаштовують на місці пам'ятки археології. Офіційне відкриття парку заплановане на 2020 рік.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.