Древній Звенигород відтворили в 3D. ВІДЕО

У Львові презентували 3D-модель одного з найдавніших міст українського Прикарпаття - Звенигорода.

Про це повідомили представники проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці".

 

Місто Звенигород знаходилося на території нинішнього Пустомитівського району Львівської області. У XI—XII ст. воно було столицею Звенигородського князівства. Відтворити його вдалось завдяки співпраці археологів, архітекторів та візуалізаторів.

За кілька місяців роботи фахівці створили тривимірну модель не лише княжого дитинця - найбільш укріпленої частини міста, де розташовувався палац, але й боярських кварталів, де жила знать, та частини пригородів.

"Ми відтворили забудову на площі близько 25 га. Йдеться про територію, яка найбільше досліджена, і щодо забудови якої ми маємо доволі чіткі уявлення. Загалом же площа княжого Звенигорода з пригородами, за припущеннями археологів, могла сягати 140 га", - розповів доцент кафедри реставрації НУ "Львівська Політехніка" Василь Петрик.

Вигляд міста вдалось відтворити опираючись на інформацію, яку отримали під час масштабних археологічних розкопок, що проводили у Звенигороді у 1950-1990-х роках.

"Дуже легко намалювати фантазію, яка нічим не підкріплена, але виглядає дуже гарно. Проте дуже відповідально і складно створити науково обгрунтовану реконструкцію історичного міста", - пояснив Петрик.

Презентована 3D-модель стала основою створення відеоекскурсії давнім Звенигородом.

Вона розпочинається з часів ще до заснування міста і проводить глядача крізь XI ст - період заснування Звенигорода, ХІІ-ХІІІ ст - період його найбільшого розквіту, і до 1241 року - загибелі міста під навалою монголо-татар. У ній можна побачити не лише вигляд княжої столиці з висоти пташиного польоту, але й "побувати" на давніх вуличках, у давньоруській церкві і навіть княжому палаці.

3D-модель давнього Звенигорода створили в рамках проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", який фінансово підтримав Український культурний фонд.

У майбутньому вона буде основою для створення віртуальної екскурсії історичним містом у новому історико-культурному парку "Древній Звенигород", що облаштовують на місці пам'ятки археології. Офіційне відкриття парку заплановане на 2020 рік.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.