АНОНС: Киянам розкажуть про музику при дворах середньовічних монархів

Лекція "Почути середньовіччя" відбудеться в Києві 5 жовтня

Захід організовує громадська організація "Симболон. Центр середньовічних та ранньомодерних студій".

Кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри старовинної музики Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського Іван Кузьмінський розповість про музику та її виконавців при дворах давньоруських і європейських середньовічних монархів.

 

Слухачі зможуть дізнатися про  про те:

- якою була музична культура середньовічного Києва в контексті розвитку музики в Європі;

- які середньовічні музичні інструменти були виявлені під час розкопок на теренах України;

- що розповідають нам фрески, ікони та ілюміновані рукописи про музичну культуру на Русі;

- які руські/українські музиканти XIV – XV століття розважали публіку при дворах європейських монархів.

5 жовтня, субота, 14.00

Місце: Creative Women Space (Михайлівський провулок, 9б).

Вартість квитка 150 грн. за умови попередньої оплати та 200 грн. у день події. Зареєструватися на лекцію потрібно за посиланням. Після реєстрації надійде лист з умовами придбання квитка.

Подія у Facebook.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.