У Польщі перейменували вулицю підпільника "Лупашки", якого звинувачують у військових злочинах

Міська рада Білостоку (Польща) вирішила змінити назву вулиці, яка носила ім'я Зиґмунта Шендзеляжа «Лупашки», польського антикомуністичного підпільника. Історики кажуть, що його підлеглі вбивали білорусів в селах Білосточчини.

Про це пише "Радыё Свабода" з посиланням на TokFM.

За зміну назви вулиці проголосували 13 депутатів, 12 були проти. Тепер буде називатися Підляською. Назвати одну з вулиць Білостока на честь Зиґмунта Шендзеляжа "Лупашки" міська рада ухвалила в квітні 2018 року.

 

Проти надання вулиці в Білостоці ім'я "Лупашки" виступали місцеві жителі, як білоруси, так і поляки. На вулиці "Лупашки" невідомі писали на парканах "Вбивця" і клеїли наліпки. Польські націоналісти навіть патрулювали вулицю з метою захистити вивіски від незгодних.

Під час Другої світової війни Зиґмунт Шендзеляж воював у складі Війська Польського, а потім Армії Крайової, де з часом отримав звання майора. Після завершення війни відмовився скласти зброю та ще кілька років чинив опір комуністам. Відомі кілька епізодів нападів бійців "Лупашки" на мирні литовські та білоруські села - у Віленському краї та на Білосточчині відповідно. У 1948 році Шендзеляж був арештований, а у 1950-му страчений.  

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.