НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "75 років визволення України"

Національний банк України із 22 жовтня 2019 року вводить в обіг пам'ятну монету присвячену вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу НБУ.

 

"Присвячена (пам'ятна монета - ред.) вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні, звільненню України від нацистських окупантів восени 1944 року, пам'яті та примиренню воїнів, які віддали життя за Україну", - йдеться в повідомленні.

Монета з нейзильберу "75 років визволення України" вводиться в обіг із 22 жовтня 2019 року номіналом 5 гривень та тиражем 40 тисяч штук.

 

На аверсі монети "75 років визволення України" розміщено: малий Державний Герб України, праворуч від якого вертикальні написи: УКРАЇНА та рік карбування монети 2019; на дзеркальному тлі композицію, що символізує боротьбу за визволення Батьківщини – стилізовані зображення: літака (угорі), абриси воїнів-захисників, стрілецьку зброю, танк; унизу на тлі пагорбів номінал – 5 ГРИВЕНЬ; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч на дзеркальному тлі).

 

На реверсі монети розміщено: праворуч – стилізовані червоні пелюстки маку пам'яті (за мотивами символу пам'яті жертв війни автора С. Мішакіна), у центрі яких написи 1944 – 2019; ліворуч на рельєфному тлі – профіль чоловіка (дзеркальний), який тримає на руках дитину з лавровою гілкою.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.