Старовинному дерев'яному храму на Львщині повертають первісний вигляд. ФОТО

"Нетиповий" ремонт влаштували для греко-католицької церкви Введення у храм Богородиці у селі Вовків Пустомитівського району на Львівщині

Про це повідомляє сторінка "Панорами з неба" у Facebook.

Бляшаний дах храму міняють на ґонт - традиційну покрівлю з дерев'яних дощечок. У такий спосіб церква, збудована на початку XVIII століття, повертає собі первісний вигляд. 

 
Панорами з неба, facebook

Ініціатором робіт виступив отец Петро Терлецький, який зміг організувати збір коштів. Консультантами виступають фахівці Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

 
Petro Terlezkyj, facebook

"На даний час ґонтом уже перекрито дзвіницю і центральну баню. Сподіваємося, невдовзі опублікуємо фото і відео цілком відновленої церкви", - зазначено на сторінці.

 
petro Terlezkyj, facebook
 
Вигляд церкви до ремонту
Neovitaha777, wikipedia

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.