У Польщі готують до випуску книгу про Гарета Джонса

Видання, присвячене біографії британського журналіста Гарета Джонса, побачить світ у Польщі в жовтні цього року

Повідомлення про це з'явилося на офіційній Facebook-сторінці автора праці - польського репортера Мірослава Влєклого

Книга, яку випустить краківське видавництво Znak, матиме назву "Гарет Джонс. Людина, що знала забагато". Офіційна дата виходу - 14 жовтня. Обсяг видання - 360 сторінок. Книжку вже можна замовити на сайті видавництва за 45 злотих.

 
Mirosław Wlekły reporter, facebook

Як зазначає Влєкли, працю варто прочитати перед переглядом фільма Агнєшки Голланд "Громадянин Джонс". Сама режисерка висловила вдячність автору на книгу, назвавши її прекрасним доповненням до стрічки.

"Чудова репортерська історія про журналістського Ікара, який заплатить життям за прагнення до правди. А на тлі цього тоталітарне безумство ХХ століття та Голодомор, розв'язаний Сталіним - Великий Голод в Україні, який Гарет Джонс намагався розкрити світові.

Мирослав Влєкли пропонує вражаючу панораму епохи, і в той же час пише так яскраво, у нього таке відчуття до деталей, що я заглибився в цю реальність, забувши, що він розповідав про події 80-річної давнини", - висловився про книгу відомий польський історик та журналіст Марцін Меллер.

Фільм Агнєшки Голланд йтиме в українському прокаті з листопада під назвою "Ціна правди". Стрічка вже отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.