Історики встановили справжнє ім'я одного з військових зі знімка «Підняття прапора на Іодзіма»

Американські дослідники з'ясували, що морський піхотинець з однією з найвідоміших історичних фотографій був ідентифікований невірно

Про це пише Birdinflight із посиланням на The Guardian.

На знімку, зробленому 23 лютого 1945 року, морські піхотинці і санітар піднімають прапор на горі Сурібаті над японським островом Іодзіма. Троє з шести військових загинули в найближчі дні.

 
Joe Rosenthal / the Associated Press

Довгий час вважалося, що на фотографії зображені Гарольд Шульц, Рене Ганьон, Харлон Блок, Франклін Сузлі, Айра Хейз і Майкл Стренк. Через 74 роки вчені з'ясували, що на місці Рене Ганьона насправді був інший військовий - Гарольд "Пиріг" Келлер

Історики Стівен Фоулі, Дастін Спенс і Брент Вестемейер використовували архівні відеозаписи і інші фотографії, зроблені на Іодзіма, щоб встановити особу морського піхотинця. Особистість Келлера підтвердили члени слідчої комісії і слідчі з лабораторії цифрових доказів ФБР. Сім'я Келлера, який помер від серцевого нападу в 1979 році, вдячна їм за це виправлення.

"Тепер ми знаємо, що він теж є на цій фотографії. Він ніколи не розповідав про це, коли ми були дітьми. Ми знали, що він був на війні, ми знали, що він був поранений в плече ... Але він не говорив, що допомагав підняти прапор на горі Сурібаті", - зазначила 70-річна дочка Келлера в коментарі NBC News.

У лютому 1945 року американці почали першу операцію на території Японії - захоплення острова Іодзіма в Тихому океані. Через чотири дні морським піхотинцям з величезними втратами вдалося захопити підноситься над островом гору Сурібаті і встановити на вершині перший прапор.

 
Wikimedia Commons

Його попросив на пам'ять міністр військово-морських сил США, і тоді морпіхи поставили другий, більший. Цей момент зафіксував фотограф Джо Розенталь. Після встановленні прапора Розенталь зняв солдат, що зображують бурхливу радість.

Коли через кілька днів його запитали, чи позували військові на фото, він вирішив, що мова йде про інший кадр, і відповів: "Звичайно". Через це Розенталя неодноразово звинувачували в постановці і навіть вимагали відкликати отриману знімком Пулітцерівську премію. Однак знята на Сурібаті кінохроніка доводить, що підйом прапора не зрежисований.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.