АНОНС: Виставка про Мазепу, Петлюру і Бандеру відкриється у всіх регіонах України

До Дня захисника України в усіх обласних центрах відкриється виставка «Фактор свободи». Вона дає можливість по-новому подивитися на постаті Мазепи, Петлюри та Бандери, які протягом останніх 300 років були символом свободи та боротьби за українську ідею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає щире прагнення здобути для свого народу незалежність і право на самовизначення. І саме це викликало найбільший спротив Російської імперії та її ідеологічного наступника – Радянського Союзу, для яких слова "мазепинець", "петлюрівець" і "бандерівець" стали уособленням заклятого ворога, який ніколи не скориться і не стане рабом.

"Цього року ми відзначали три ювілейні дати – 380 років з дня народження Івана Мазепи, 180 років з дня народження Симона Петлюри та 110 років з дня народження Степана Бандери. І це дало можливість поглянути на них в одній площині, щоб зрозуміти, що часи мінялися, а ворог лишався той самий – Російська імперія, для якої будь-який прояв свободи несе смертельну загрозу.

Саме тому протягом століть слова "мазепинці", "петлюрівці" та "бандерівці" в російській імперській свідомості були ознакою ворога, і величезні сили і ресурси були кинуті на дискредитацію імен цих діячів.

Але час усе розставляє на місця. І їхній досвід боротьби є дуже цінним для наших захисників, яким доводиться мати справу з тим же ворогом", – зазначила Перша заступниця Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

Виставка демонструє незвичний, сучасний підхід до подачі інформації. Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у соціальних мережах Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили.

Водночас виставка розповідає про непростий вибір, який стояв перед цими політиками, про позитивні і негативні наслідки їхніх ключових рішень.

У виставці також зроблено акцент на тому, як сучасна армія вшановує традиції героїв минулих років. Разом з Мазепою, Петлюрою та Бандерою уособленням свободи і готовності боротися за неї до кінця став і зірка Паризької опери Василь Сліпак, який пішов добровольцем на російсько-українську війну і загинув від кулі снайпера 29 червня 2016 року.

23 серпня 2019 року, напередодні Дня Незалежності України, ця виставка відкрилася в Києві на Хрещатику. За цей час її змогли переглянути тисячі киян та гостей столиці. Тепер така можливість з'явиться і в жителів регіонів.

Також переглянути виставку можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатори виставки: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.