АНОНС: Фільм про бійців УВО-ОУН «Незламні» покажуть у Києві

«Незламні» – це короткометражний художній історико-документальний фільм, знятий на основі реальних подій, що розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

У результаті І Світової війни у Галичині знову господарює польський уряд, ліквідовуються українські установи, зачиняються українські читальні та школи, спустошуються українські села.

Містами та селами котиться уся ненависть польського загарбника – пацифікація, а з нею злидні, голод, смерть. Та вихід є: "Здобудем волю Україні або ж згинемо у боротьбі за неї", й з'являються вони – незламні.

Група бійців УВО-ОУН (Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів) здійснює напад на польське поштове відділення у провінційному містечку для експропріації коштів, з метою використати їх на користь боротьби проти польського гніту над українським населенням Галичини.

На головних героїв Василя Біласа, Дмитра Данилишина, Володимира Старика та Юрка Березинського чекають нелегкі випробування, виклики долі, та зустрічі віч-на-віч із ворогом. Ризик, зазирання смерті у вічі, авантюри та зрада, а все заради одного – аби розворушити тут темні українські маси.

Режисер фільму – о. Михайло Греділь.

У показі візьмуть участь автори фільму, директорка з виробництва Уляна Греділь та актор Тарас Елейко.

Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності та ГО Апостольська Чота.

Час: 16 жовтня, середа, 19:00

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх

Вхід на показ вільний, але, оскільки приміщення може не вмістити всіх охочих, організатори просять попередньо зареєструватися.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.