Польща планує створити в Україні нові цвинтарі

Віцеголова польського Інституту національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик заявив про сподівання Польщі отримати згоду від України на спорудження кладовищ, де можна буде поховати віднайдені останки поляків

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Польське радіо".

27 вересня Україна надала Польщі формальну згоду на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.  

 

Шваґжик, директор Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам'яті, заявив, що до відповідних установ в Україні подано документи, щоб отримати дозвіл на проведення пошукових робіт.

Як він додав, наразі польська сторона клопочеться про дозвіл на відкриття робіт у кільканадцяти місцях, де спочивають поляки, що полягли або були вбиті у період польсько-більшовицької війни, 1939 року та 1943-44 років на Волині. 

За словами Шваґжика, обсяг пошукових робіт – величезний, йдеться про "сотні, а можливо, тисячі місць", і цим завданням повинна займатися нова установа, яка повинна мати назву: "Інститут національної пам'яті у справах пошуків в Україні"

Він висловив надію, що Польща отримає від України також згоду на спорудження кладовищ, де можна буде гідно поховати віднайдені останки поляків.

Нагадаємо, у 2017 році польській стороні було тимчасово заборонено проведення нових пошукових робіт на українській території та встановлення пам'ятників та пам'ятних знаків без погодження із профільними українськими держустановами.Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України стало відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, що були пошкоджені вандалами.

У серпні 2019 року президенти України та Польщі Володимир Зеленський та Анджей Дуда домовилися про наступне:

- польська сторона отримує дозвіл на поновлення пошуково-ексгуманцізаційних робіт;

- польська сторона зобов'язується впорядкувати українські місця пам'яті на території Польщі;

- заплановано утворити фактично нову, двохсторонню групу істориків, що діятиме під патронатом президентів з метою спільного дослідження польсько-українського минулого;

- планується спорудити "на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.