Делегацію ЄП в комітеті Україна-ЄС очолив скандальний ексголова МЗС Польщі

Депутат Європейського парламенту від групи "Європейських консерваторів і реформістів" (ECR), ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський став головою делегації в Комітет асоціації Україна-ЄС.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Вітольд Ващиковський
Вітольд Ващиковський
Фото: wiadomosci.onet.pl

Вибори відбулися в четвер у Європейському парламенті в рамках першого засідання делегації ЄП у Комітеті асоціації.

Крім того, віцепрезидентами були обрані представник групи "Зелених" з Німеччини Віола вон Крамон-Таубадель і представник ECR, президент Румунії з 2004 по 2014 роки Траян Басеску.

Ващиковський заявив, що метою його діяльності на цій позиції буде "наблизити Україну якомога ближче до Європейського Союзу, НАТО, щоб вона стала більш демократичною, незалежною".

"Ви можете розраховувати на нашу допомогу. Ми тут для того, щоб вам допомогти, розділити з вами наш досвід, ми можемо вам допомогти знайти мирне вирішення конфлікту, розпочатого Росією.

Ми сподіваємося, що швидше раніше, ніж пізніше, Крим і Донбас повернуться Україні. У цьому питанні ви можете на нас розраховувати", - запевнив він.

Європейська частина Комітету Асоціації Україна-ЄС нині очікує створення відповідної делегації від парламенту України, після чого відбудеться перше спільне засідання, або в Брюсселі, або в Києві.

Загалом делегація складається з 32 депутатів. До її складу також увійшов колишній президент Європейського парламенту (2009- 2012 роки) і колишній прем'єр-міністр Польщі періоду 1997-2001 років Єжи Бузек, два колишніх прем'єр-міністра: Андріус Кубілюс (ECR, прем'єр-міністр Литви з 1999 по 2000 і в період з 2008 по 2012 рік) та Лешек Міллер (соціаліст, прем'єр-міністр Польщі в період з 2001 по 2004).

Членом делегації також стала представник ECR Сандра Калнієте (яка з 2002 по 2004 обіймала посаду міністра закордонних справ Латвії, а з 2004 по 2009 була європейським комісаром з питань сільського господарства і рибальства), та представниця групи Соціалістів Клара Добрев з Угорщини, яка є віцепрезидентом Європейського парламенту.

Як повідомлялося раніше, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада 2018 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в'їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.