АНОНС: Театралізована екскурсія «Велике кохання видатних українців»

Цієї суботи розпочинається сезон вечірніх театралізованих екскурсій в НМІУ.

Музей запрошує на вечірню театралізовану екскурсію з каганцями "Велике кохання видатних українців", що має зацікавити поціновувачів романтичних сторінок історії.

 

Кохання – прекрасне, світле і святе почуття, яке окриляє і возвеличує людину. Але іноді воно приховує смертельну небезпеку.

Під час театралізованої екскурсії її учасники дізнаються, які наслідки мало змагання за руку й серце прекрасної "степової Єлени" між Богданом Хмельницьким та Даніелем Чаплинським.

Матимуть змогу дізнатися про турботи і складну долю дружини Тимоша Хмельницького – Розанди Лупул, довідаєтеся про заборонене кохання Івана Мазепи і його юної похресниці Мотрі Кочубеївни. Справжніми одкровеннями стануть особисті любовні історії Виговського та Розумовського.

Час: 28 вересня, субота, 20:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Вартість участі – 250 грн.

Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00)

АБО ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.