Українка полівтязень нацистських концтаборів отримала Федеральний орден за заслуги на стрічці

Надія Слєсарєва отримала Федеральний орден за заслуги на стрічці за свою багаторічну діяльність у сфері прав колишніх примусових працівників націонал-соціалізму.

Про це повідомляє Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві.

Нагородження Надії Слєсарєвої Федеральним орденом за заслуги
Нагородження Надії Слєсарєвої Федеральним орденом за заслуги
Фото: Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві

.

Нагорода відзначає заслуги Надії Слєсарєвої, яку у вересні 1943 року було депортовано німецькими окупантами до концентраційного табору Штутгоф і яка сама стала там жертвою примусової роботи.

Після свого повернення в Україну вона як інженер за освітою зробила важливий внесок у відбудову України та виступала у своїй власній організації "Надія", а також у співпраці з берлінською організацією "KONTAKTE-KOHTAKTbI е.V.", за визнання примусових працівників в Україні та за виплату їм компенсацій.

Її діяльність давала можливість почути багатьох потерпілих і створювала простір для діалогу.

Федеральний орден за заслуги
Федеральний орден за заслуги
Фото: Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві.

18 вересня Посол Міхаела Кюхлер, Спеціальна уповноважена Німеччини зі зв′язків з єврейськими організаціями, з питань боротьби з антисемітизмом і антициганізмом, вручила Надії Слєсаревій Федеральний орден за заслуги на стрічці.

Цей орден є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується німецям та іноземним громадянам за політичні, економічні, соціальні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина.

Нагороджуючи Федеральним орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр прагне привернути увагу громадськості до видатних досягнень, яким він надає особливого значення для суспільства.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.