АНОНС: У Києві розкажуть про роль "Генерала Мороза" у розселенні слов'ян

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Віддають належне військовій звитязі, але не забувають й про "геополітичну ситуацію".

Про це повідомляє сторінка проекту Likbez. Історичний фронт у Facebook.

Лекцію читатиме доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

 

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Зрозуміло, що насамперед віддають належне військовій звитязі, щоправда, зазначаючи одночасно й сприятливу "геополітичну ситуацію", у якій відбувався бучний історичний дебют слов'ян.

Рідше згадують пристосованість способу життя слов'ян (зовні простого, чи пак – навіть примітивного) до "вимог епохи", часів остаточного краху економічної системи, що вибудувала Римська імперія не лише в своїх кордонах, а й за їхніми межами, в Європейському Барбарікумі…

Та є всі підстави вважати, що глибинні причини всіх кризових явищ, економічних та політичних, що позначили фінал Античності та початок Середньовіччя, слід шукати у природних негараздах, що відомі як кліматичний пессимум раннього середньовіччя.

"Тож спробуємо розібратися, чому саме слов'яни стали одними з небагатьох "бенефіціарів" зазначеної кризи, зважаючи насамперед на стан довкілля протягом V–VІІ ст., а також з'ясувати, чи й справді "генерал Мороз" відіграв настільки визначну роль у Великому розселенні слов'ян", - пишуть організатори.

Час: 21 вересня, субота, 14:00

Місце: Національний Музей Історії України вул. Володимирська 2, 4 поверх

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.