АНОНС: У Києві розкажуть про роль "Генерала Мороза" у розселенні слов'ян

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Віддають належне військовій звитязі, але не забувають й про "геополітичну ситуацію".

Про це повідомляє сторінка проекту Likbez. Історичний фронт у Facebook.

Лекцію читатиме доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

 

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Зрозуміло, що насамперед віддають належне військовій звитязі, щоправда, зазначаючи одночасно й сприятливу "геополітичну ситуацію", у якій відбувався бучний історичний дебют слов'ян.

Рідше згадують пристосованість способу життя слов'ян (зовні простого, чи пак – навіть примітивного) до "вимог епохи", часів остаточного краху економічної системи, що вибудувала Римська імперія не лише в своїх кордонах, а й за їхніми межами, в Європейському Барбарікумі…

Та є всі підстави вважати, що глибинні причини всіх кризових явищ, економічних та політичних, що позначили фінал Античності та початок Середньовіччя, слід шукати у природних негараздах, що відомі як кліматичний пессимум раннього середньовіччя.

"Тож спробуємо розібратися, чому саме слов'яни стали одними з небагатьох "бенефіціарів" зазначеної кризи, зважаючи насамперед на стан довкілля протягом V–VІІ ст., а також з'ясувати, чи й справді "генерал Мороз" відіграв настільки визначну роль у Великому розселенні слов'ян", - пишуть організатори.

Час: 21 вересня, субота, 14:00

Місце: Національний Музей Історії України вул. Володимирська 2, 4 поверх

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.