АНОНС: У Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

Виставковий проект «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису з приводу нав’язуваних світоглядних позицій і кліше.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Задля формування свідомого, мислячого суспільства важливо не тільки позбуватись інформаційного "сміття" з м инулого, а й запобігати появі такого у майбутньому.

Виставка — альтернативний шлях розв'язання проблеми радянської спадщини в музейному дискурсі, який полягає у контрастному поєднанні радянських міфологем з прихованою за ними дійсністю.

Люди, які виросли та більшу частину свого життя усвідомлювали себе як громадяни "великої країни" з постійним дефіцитом і цінами на продукти та навіяним відчуттям стабільності, яка, до того ж, асоціюється з молодістю та перспективами, — наразі переживають перманентний шок та несприйняття нової дійсності.

Нині країна переживає чергову ейфорію і лихоманку, спричинених хворобою "ностальгії по совку".

Просто та доступно, спираючись на фактичні матеріали та емпатійне занурення у світ "маленької людини" тоталітарної епохи, проект дозволить зазирнути за межі несправжніх переконань та сталих уявлень, а молодому поколінню допоможе скласти власну неупереджену думку та самостійно здійснити аналіз і прийти до висновків.

Виставка поділена на інформаційні блоки-експозиції:

1. "Дорогой Леонид Ильич". Культ вождя.

2. СССР – оплот мира". Радянський імперіалізм.

3. "Моральный кодекс строителя коммунизма". Контроль свідомості.

4. "Соблюдай бдительность". Переслідування інакодумців.

5. "Все для блага человека". "Совковий" побут.

6. "Органы не ошибаются…" Людина проти системи.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Музей міста Кам'янське, За підтримки Українського культурного фонду

Партнери-співорганізатори: Музей Івана Гончара, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності, Музей становлення української нації, EPSON.

Час: 24 вересня, вівторок, 16:00

Місце: Музей Івана Гончара , вул. Лаврська, 19

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.