У Києві відкрили виставку архівних документів Народного Руху України. ФОТО

У Центральному державному архіві громадських обʼєднань України відкрилася виставка “Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили”, присвячена 30-й річниці Народного Руху України.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Не кожна політична партія, не кожен політичний рух може похвалитися такою тривалою історією. Сьогоднішня палітра українського політикуму може загубитися в назвах, програмах діяльності. Але коли ми говоримо про захід Радянського союзу, ми маємо на увазі створення потужної громадсько-політичної організації Народний Рух України.

Це 1989 рік, коли фактично всі інтелектуальні зусилля країни були направлені в майбутнє, і батьки-засновники нової країни розуміли, що зараз потрібно ініціювати потужний громадсько-політичний рух, який має потім в майбутньому прийняти цю країну", - сказав на відкритті виставки перший заступник голови Державної архівної служби Іван Кісіль.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

На виставці вперше демонструються оригінали документів Народного Руху, видання керівних органів Руху, висвітлюється його роль в здобутті країною незалежності.

Серед іншого представлено матеріали Установчого з'їзду Народного Руху , який відбувся 8-10 вересня 1989 року, його Статут та Програма, документи, які розповідають про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції - "живий ланцюг" між Києвом та Львовом, присвячений річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР, святкування 500-річчя українського козацтва, підняття біля будівлі Київської міської ради національного українського прапора та багато іншого.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Як зазначив на відкритті виставки один з засновників Народного Руху, народний депутат І, ІІ, III, IV та VI скликань Іван Заєць, такий великий громадсько-політичний рух потребує фахового вивчення і осмислення в контексті геополітичних змін, що відбулися наприкінці XX сторіччя.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Раз на тисячу років випадає утворити свою державу, це вершинна перемога для будь-якого народу, не виключенням є і українці... І оцей період започаткування має бути в фокусі наукових досліджень, політичних речей.

Рух очолив боротьбу останніх визвольних змагань українців за незалежність України, відновлення своєї державності. А державність України змінила, без сумніву, політичну карту світу...

Ми зруйнували через розвал Радянського союзу цю комуністичну систему, яка тримала цей світ у покорі, страху, загрозі війни. Ми дали можливість Європі врешті-решт увійти у свої природні цивілізаційні межі", - сказав Іван Заєць.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Виставка відкрита для огляду в бібліотечному залі Центрального державного архіву громадських об'єднань України.

Виставку підготували спільно Центральний державний архів громадських об'єднань України та Центральний державний кінофотоархів України ім. Г.С. Пшеничного.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.