У Львові відкрили першу частину меморіалу Небесної сотні. ФОТО. ВІДЕО

У День держпрапора у Львові на вулиці Кривоноса-Замковій відкрили першу частину Меморіалу пам’яті героїв Небесної сотні.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

 

"Станом на зараз побудована меморіальна стела, яку покрито кортеном. Побудовано три оглядові майданчики, встановлено таблички з портретами героїв Небесної Сотні, які гравіровані на нержавіючій сталі.

Портерів героїв 107... Кожен портрет погоджений з родинами загиблих Героїв.Також проведено водовідведення та освітлення" - йдеться у повідомленні.

Необхідно ще провести озеленення. Висадку дерев планують у листопаді цього року.

 

Друга частина Меморіалу — це міст через вулицю Кривоноса в бік парку Губернаторські вали. Цей проект реалізовуватиметься за інвестиційні кошти.

Буде оголошено інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, в рамках якого і відбуватиметься будівництво пішохідного моста пам'яті героїв Небесної Сотні. Проект будівництва моста зараз на експертизі.

 

Повідомляється, що меморіал складається з двох частин: площі зі стелою на верхній терасі та пішохідного моста між пагорбами вздовж вулиці Кривоноса.

Міст виводитиме на терасу з боку вулиці Замкової, де облаштовано площу і стелу, присвячену Героям Небесної Сотні.

 

Основний матеріал проекту — кортен, який з часом змінює свою фактуру. Меморіал наповнено злаковими рослинами, які нагадують колоски пшениці.

На мості запропонували встановити накриття, вироблене зі спеціальної сталі. На даху цього накриття будуть вирізані імена героїв Небесної сотні.

 

Також будуть розташовані 5 плит, що символізують 5 днів, у які загинуло найбільша кількість людей під час Революції Гідності, а також є символом барикад та щитів, що були невід'ємною складовою тих подій.

Площа ділянки будівництва — 0,9140 га. Площа озеленення — 6980 кв.м. Меморіальна площа — 550 кв.м.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.