Мазепа, Петлюра та Бандера у "Фейсбуці". Виставка на Хрещатику показала їхні уявні профілі. ФОТО

Напередодні Дня незалежності на Хрещатику відкрили виставку "Фактор свободи" про трьох українців, чиїми іменами називали цілі покоління українських самостійників, – Мазепу, Петлюру та Бандеру.

"Фактор свободи" – такою була роль Мазепи, Петлюри та Бандери в українській історії. Таку назву отримала і виставка, яку відкрили 23 серпня Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

На 2019 рік припали три ювілеї – Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів.

 

"Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське", – закцентував Голова Українського інституту національної пам'яті, співавтор виставки Володимир В'ятрович.

 

Ця виставка, додав посадовець, показує як людський, так і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, які були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

 

На відкритті також був присутній міністр інфраструктури України, двоюрідний брат оперного співака Василя Сліпака Володимир Омелян. До слова, Василю Сліпаку присвячений окремий стенд виставки "Фактор свободи".

"Василь би дуже пишався бути в одному ряді з Мазепою, Петлюрою і Бандерою, бути четвертим серед них", – сказав про брата Володимир Омелян.

 

"Бути українцем – це небезпечно, інколи смертельно. Якщо ти хочеш очолити українську націю у боротьбі за її волю, ти відразу отримуєш чорну мітку від усіх сусідів, бо ти не маєш права боротися за Україну, бо Україна має належати комусь, а не українцям", – підсумував свою промову пан міністр.

Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у фейсбук Мазепи, Петлюри, Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили, показати світло та тіні їхніх ключових рішень.

 
 

У виставці йдеться про "виклики" – Україну напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів.

 

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Виставка доступна для огляду 24/7 на Хрещатику.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.