Американець отримав привітання від російського моряка через 50 років. ФОТО

Житель Аляски Тайлер Іванофф пішов збирати дрова, а знайшов пляшку з посланням, залишеним ще 50 років тому.

Записка була написана російською мовою. Чоловік виклав її фото у своєму "Фейсбуці" і попросив підписників допомогти з перекладом, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Автором послання виявився тодішній член екіпажу радянського судна "Сулак", який написав листа 20 червня 1969 року.

Російські ЗМІ з'ясували, що його звали Анатолій Боцаненко і він мав звання капітана.

Тайлер Іванофф розповів, що шукав дрова приблизно за 30 км на захід від селища Шишмарьов, коли йому на очі потрапила пляшка з пластиковою пробкою.

 
Пляшка, у якій була записки
FB Tyler Ivanoff

"Щоб витягнути її, мені довелося докласти чимало зусиль - я відкрив пляшку зубами", - сказав містер Іванофф виданню The Nome Nugget.

"Всередині вона була сухою, там пахло вином чи якимось іншим алкоголем. Записка теж була сухою", - додав він.

З допомогою користувачів "Фейсбуку" російський текст швидко переклали:

"Щирі вітання від російського флоту Далекосхідного пароплавства ВРХФ "Сулак". Вітаю вас, хто знайде цю пляшку, просимо повідомити за адресою місто Владивосток всьому екіпажу. Бажаємо вам хорошого здоров'я, довгих років життя і щасливого плавання. 20 червня, 1969".

Записка з пляшки виявилася сухою і неушкодженою
Записка з пляшки виявилася сухою і неушкодженою
FB TYLER IVANOFF

Коли канал "Росія-1" показав 86-літньому Боцаненку зображення записки, він розчулився до сліз. На судні "Сулак" пан Боцаненко ходив до 1970 року.

Тайлер Іванофф у своєму "Фейсбуці" зазначив, що "це дуже круто, як маленьке фото виросло в історію", і сказав, що одного дня, можливо, теж викине в море послання у пляшці.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.