Палац Лянцкоронських на Львівщині рятують волонтери з усієї України

Задля порятунку палацу у селі Тартакові Сокальського району Льівської області зібрався перший в Україні табір-резиденція із профільними фахівцями. Учасники табору "Тартаків &Тартак" упродовж тижня прибиратимуть пам'ятку і навколишній парк XVIII століття.

Про це повідомляє ZAXID.net.

Палац Лянцкоронських у селі Тартаків збудували у XIX столітті на мурах давнішого на 200 років замку Потоцьких. Нині збереглися мури палацу, а даху нема. 

За словами дослідниці пам'ятки Олени Замойської, інтер'єр почали руйнувати під час Першої світової війни.

"Офіцери російської армії квартирували у цьому палаці і на фотографіях ми бачимо, як вони там п'ють горілку за столами, в оточенні гарних предметів інтер'єру. Але відомо, що палац дуже сильно пограбували. Хоча після І світової війни він був в досить хорошому стані, він був збережений", - розповідає краєзнавиця, учасниця табору Олена Замойська.

Після Лянцкоронських останньою власницею палацу була Марія Урбанська. У 40-х роках її вивезли до Сибіру. Згодом будівлю доруйнувала пожежа.

"Після великої пожежі в 50-х роках фактично палац залишився без даху, також з оздоби і ліпнини мало що залишилося. Але фактично навіть тих фрагментів, які є, досить багато", - додає Олена Замойська.

Усі ці елементи ліпнини, кахель збирають учасники табору-резиденції, щоб зберегти. До палацу приїхали реставратори, архітектори, художники, історики, юристи, захисники пам'яток з різних міст України. Упродовж тижня вони розчищають палац і навколишній парк.

До волонтерів приєднався лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський.

"Час від часу я буваю на якихось інших заходах і таборах, просто підтримую, заохочую людей. Мені здається, що в Україні, на жаль, не так багато людей, які хочуть змінювати Україну не заради якогось там особистого, приватного інтересу. А такий табір збирає якраз небайдужих", - зізнається Олександр Положинський.

Волонтерський табір триватиме до кінця тижня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.