У палаці Даховських у Леськовому створять музей Історії українського війська

Верховна рада ухвалила звернення до уряду щодо створення музею Історії Українського Війська

Про це повідомив сайт Прочерк з посиланням на народного депутата України Антона Яценка.

Леськівський замок збудований у ХІХ столітті родиною Даховських у стилі неоготики. Більше 15 років територія "Садиби Даховських" перебуває на балансі Міністерства оборони України і фактично ніяк не використовується. З кожним роком замок зазнає руйнувань.

На пленарному засіданні Верховної Ради України Яценко звернувся до спікера Дмитра Разумкова та народних депутатів щодо розгляду проєкту постанови №3581 "Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збереження унікального ландшафтно-архітектурного комплексу "Садиба Даховських" та створення на його базі державного ландшафтно-паркового музею Історії Українського Війська" в позачерговому порядку і без обговорення. 335 депутатів проголосували за згаданий проєкт постанови.

"Завдяки цьому ми зможемо зберегти та відродити унікальну пам'ятку архітектури XIX століття – "Садибу Даховських". А також створимо найбільший за площею в Україні ландшафтно-парковий музей Історії українського війська, – пише нардеп. – За допомогою існуючих музейних експонатів, історичної та сучасної військової техніки, озброєння буде відображено розвиток українського війська та армії від давніх часів до сьогодення. Таким чином, популяризуватиметься військова історія України та підвищуватиметься рівень військово-патріотичного виховання громадян".

Реалізація такого масштабного проєкту може тривати близько 3 років.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.