Суд скасував штраф для «Інтера» за висловлювання його ведучих під час концерту на честь 9 травня

Окружний адміністративний суд Києва скасував штраф у 4 млн грн, накладений на телеканал «Інтер» за висловлювання його телеведучих під час трансляції телеконцерту «Перемога. Одна на всіх» 9 травня 2018 року.

Як повідомляє The Бабель про це йдеться у матеріалах справи.

 

Під час трансляції один із ведучих сказав таке: «И сегодня мы не можем позволить, чтобы улицы наших городов называли именами фашистских преступников, а их портреты безнаказанно проносили в факельных шествиях по нашей столице, где каждый метр полит кровью наших соотечественников».

На підставі цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу та оштрафувала його на понад 4 млн грн. У своїй скарзі канал посилався на Конституцію, а також українське та міжнародне законодавство.

Суд дійшов висновку, що вислови телеведучих не містять закликів до розпалювання ворожнечі та не створюють викривленого уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України і не дискредитують сучасні процеси в Україні, повʼязані з декомунізацією та становленням національної ідентичності. Також суд стягнув на користь «Інтера» 1 762 гривень судового збору.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.