Суд скасував штраф для «Інтера» за висловлювання його ведучих під час концерту на честь 9 травня

Окружний адміністративний суд Києва скасував штраф у 4 млн грн, накладений на телеканал «Інтер» за висловлювання його телеведучих під час трансляції телеконцерту «Перемога. Одна на всіх» 9 травня 2018 року.

Як повідомляє The Бабель про це йдеться у матеріалах справи.

 

Під час трансляції один із ведучих сказав таке: «И сегодня мы не можем позволить, чтобы улицы наших городов называли именами фашистских преступников, а их портреты безнаказанно проносили в факельных шествиях по нашей столице, где каждый метр полит кровью наших соотечественников».

На підставі цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу та оштрафувала його на понад 4 млн грн. У своїй скарзі канал посилався на Конституцію, а також українське та міжнародне законодавство.

Суд дійшов висновку, що вислови телеведучих не містять закликів до розпалювання ворожнечі та не створюють викривленого уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України і не дискредитують сучасні процеси в Україні, повʼязані з декомунізацією та становленням національної ідентичності. Також суд стягнув на користь «Інтера» 1 762 гривень судового збору.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.