Меморіальну дошку на честь Лук'яненка встановлять у Чернігові

У Чернігові встановлять меморіальну дошку на честь видатного дисидента, борця за незалежність України Левка Лук’яненка. Її відкриють на будинку, де він проводив свої зібрання.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника начальника прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.

"Меморіальну дошку на честь відомого правозахисника, громадсько-політичного і культурного діяча, Героя України та одного з авторів Акта про незалежність України Левка Лук'яненка виконком Чернігівської міськради вирішив встановити на будинку №49 по вулиці Рокоссовського, де жив брат діяча й де останній проводив свої зібрання", - розповіла речниця.

За її словами, дошку планується відкрити до Дня Незалежності України. Кошти на її виготовлення перерозподілять за рахунок зменшення фінансування на 24 тис. грн ремонтів об'єктів культурної спадщини.

Комісія вже погодила текст, який буде викарбуваний на дошці: "У цьому будинку в 1989 році працював Левко Григорович Лук'яненко (1928 - 2018) - борець за незалежність України у ХХ сторіччі, автор Акта проголошення незалежності України, Герой України".

Спочатку таку дошку планували встановити на Рокоссовського, 41-б, де Лук'яненко проживав деякий час між звільненням із в'язниці й повторним арештом у 1970-х роках і де нині живе його перша дружина. Однак згодом переважила інша думка.

Обговорювалася й інша пропозиція - перейменувати вулицю Рокоссовського на честь Лук'яненка. Однак у чернігівців ця ідея підтримки не знайшла.

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.