У Староакадемічному корпусі Могилянки знайшли любовну записку XIX століття. ФОТО

Під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Про це повідомив президент університету Андрій Мелешевич у "Фейсбуці".

"Долаючи різні маленькі та великі, а часом просто ідіотські, перешкоди (при потребі розповімо, можливо, навіть дуже скоро) Могилянка зараз намагається реставрувати Староакадемічний корпус. Так-так, той самий, що на 500 гривнях :) У дуже несподіваних локаціях будівлі знаходимо багато цікавих речей 18-19 століть для нашого музею. Наприклад, у минулому році знайшли револьвер. Зараз багато чого іншого", - написав Мелешевич.

На одному буці записки наведено цитату з росіського перекладу арії Лести в опері віденського композитора Ф. Кауера "Леста, дніпровська русалка" (1803):

 
Приди в чертог ко мне златой,
Приди, о князь ты мой драгой!
Там всё приятство соберешь,
Невесту милую найдёшь.

Познай, сколь я тебя люблю
И нежным чувствием горю,
[...Хоть ищут все любви моей,
Но тщетен будет труд их сей...]

На другому боці є теж напис:

 
"Священническій чинъ монашеский и весь причетъ церковньій да памянетъ господь Богъ во царствіи своем всегда ньіне"

Пан Мелешевич припустив, що автор записки зазнав невдачі в коханні та прийняв чернечий постриг.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.