Шпигунські пристрасті навколо ЧАЕС. Вийшов трейлер російського серіалу "Чорнобиль"

На Youtube виклали неофіційний трейлер російського серіалу "Чорнобиль". На відміну від однойменного серіалу телеканалу HBO, в основі сюжету лежить протиборство американського шпигуна і радянського контррозвідника.

Трейлер з'явився 24 липня на каналі актора Ігоря Петренка, який зіграв у стрічці головну роль. Щоправда, вже незабаром трейлер прибрали, але інтернет-користувачі встигли зберегти й поширити копії ролику, повідомляє Бі-Бі-Сі Україна.

Прибрали відео імовірно тому, що його не анонсували ані студія Amalgama, яка займається виробництвом серіалу, ані телеканал "НТВ", який має його показати.

Раніше режисер серіалу Олексій Мурадов заявляв, що стрічка розповість про те, "що насправді тоді трапилось".

"Ідея фільму з'явилася ще п'ять років тому. Наша історія охопить декілька періодів: за кілька годин до вибуху, сам вибух і кілька місяців після нього. Ми достатньо детально розповімо, що трапилося. Про людські долі в першу чергу. У проекті буде багато драматичних і трагічних ліній", - розповідав Мурадов.

З його слів, "існує теорія, згідно з якою американці проникли на Чорнобильську станцію".

Зйомки розпочалися в Білорусі близько року тому.

Події стрічки охоплюють період від квітня по грудень 1986 року.

Як видно з трейлеру, актор Ігор Петренко грає працівника контррозвідки КДБ Андрія Ніколаєва, який має проблеми в особистому житті.

Йому протистоїть Альберт Ленц, агент американської спецслужби. Його зіграв актор Дмитро Ульянов.

"Ленц - працівник ЦРУ, був засланий у Чорнобильську зону, щоб вести там диверсійну роботу. Але потрапивши на місце АЕС, він побачив дещо, що змінює його світогляд повністю", - розповідав про серіал Ульянов.

Видання The Hollywood Reporter раніше повідомляло, що російський Мінкульт виділив на зйомки серіалу близько 30 мільйонів рублів.

Як повідомлялося, журналісти розшукали єдиного темношкірого ліквідатора аварії на ЧАЕС.

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України "водолазам"-ліквідаторам аварії на ЧАЕС Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та Борису Баранову (посмертно).

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.