Президент Зеленський надав звання Героя України трьом "водолазам"-ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України з врученням ордена "Золота зірка" ліквідаторам аварії на ЧАЕС Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та Борису Баранову (посмертно).

Про це повідомляє "Новое время".

Після вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року трьох інженерів-механіків відправили спустити воду з теплоносія четвертого енергоблоку, щоб уникнути ймовірності контакту розплавленої активної зони з тисячами тонн води, яка накопичилася у результаті гасіння пожежі.

 
Фото: lb.ua

Інженери успішно впоралися з поставленим завданням, отримавши невисоку дозу опромінення. Усі вони залишилися живі після виконаної роботи. Борис Баранов помер у квітні 2005 року.

Дана історія знову опинилася на слуху у світових медіа після того, як її відтворили в шалено популярному серіалі від НВО "Чорнобиль". 

Як повідомлялося, журналісти розшукали єдиного темношкірого ліквідатора Чорнобильської катастрофи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.