Допоможіть облаштувати пивницю в Музеї Франка у Львові. СПИСОК

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові шукає побутові предмети доби Франка. У підвалі своєї будівлі музейники хочуть облаштувати пивницю, як це робили містяни у ХІХ – початку ХХ століття.

Речі, які шукає музеї, мають бути автентичними і відноситися до періоду життя Івана Франка (1856-1916) або принаймні "австрійських" чи "польських" часів початку ХХ століття, повідомляє "Музейний простір".

"Певен, що ви, поважні ґазди й ґаздині, також робите порядки не тільки в покоях своїх затишних домівок, але й на стрихах і в підвалах. І часом знаходите старі речі, якими вже ніколи не користуватиметеся, бо вони з ужиткових предметів перетворилися... на музейні експонати! А таким експонатам місце де? Правильно, в музеї!", — написали на сторінці Музею у "Фейсбуці".

У музеї нагадали, що у віллі, де міститься музей, є підвали, в яких родина Франків тримала дрова, вугілля, господарський та спортивний реманент, банки із закрутками, бутлі з домашніми наливками тощо.

Там і збираються облаштувати нову експозицію, яка відтворюватиме пивницю тих часів.

Коли радянська влада створювала музей Франка як ідеологічний інструмент, усі банки та бутлі Ольги Франко повикидали, частину інструментів забрали двірники сусідніх будинків, де селилися працівники органів держбезпеки та партфункціонери.


Передусім музей потребує таких предметів:

  1. Стелажі (полиці).
  2. На полицях – скляні вироби: бутлі для вина, настоянок; пляшки.
  3. Плетені кошики для зберігання овочів та фруктів: картоплі, моркви, буряків, яблук, грушок.
  4. Садово-господарські знаряддя: граблі, мотика, лопата.
  5. Дерев'яні ящики для зберігання вугілля, дрова.
  6. Гасова лампа.
  7. Дерев'яні діжки.
  8. Корито (ночви) і дошка для ручного прання ("маґлівниця").
  9. Клітка з сіном (для крілика).
  10. Столярний реманент: пилка, молоток, рубанок, цвяхи.
  11. Санчата.

Хто може допомогти цими предметами, прохання звертатися просто до Музею (вул. Івана Франка, 150/152) або на сторінку Дім Франка - Franko House у FB. Чи навпростець до директора - Богдан Тихолоз (Bohdan Tykholoz)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.