У російському Липецьку постраждав бюст Сталіна

У місті Липецьку, Російська Федерація, стався напад на погруддя радянському диктатору Йосипу Сталіну, встановленому біля місцевого осередку Комуністичної партії Російської Федерації.

Невідомі залили монумент монтажною піною, після чого намагалися підірвати двері до офісу комуністів, передає "Фонтанка. ru". На тротуарі перед бюстом написали фарбою "Кат народів".

 
Вождя СРСР залили будівельною піною
Youtube / КПРФ Липецька область

"У ніч із 20 на 21 липня кілька молодиків осквернили пам'ятник Сталіну і спробували підірвати балончиками з гащом вхідні двері до обласного відділення КПРФ. На даний час розпочато перевірку події. Вилучено записи камер спостереження. Ведеться пошук зловмисників", - розповіли 22 липня партійці, виклавши відео в Мережу.

Перевірку здійснює Управління МВС Росії по Липецькій області. Липецькі комуністи назвали те, що сталося, "війною з пам'яттю".

Погруддя Сталіну в Липецьку комуністи відкрили 9 травня 2015 року, на День перемоги. Атака 21 липня була вже не першою. Невдовзі після відкриття пам'ятник облили рожевою фарбою.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.