У російському Липецьку постраждав бюст Сталіна

У місті Липецьку, Російська Федерація, стався напад на погруддя радянському диктатору Йосипу Сталіну, встановленому біля місцевого осередку Комуністичної партії Російської Федерації.

Невідомі залили монумент монтажною піною, після чого намагалися підірвати двері до офісу комуністів, передає "Фонтанка. ru". На тротуарі перед бюстом написали фарбою "Кат народів".

 
Вождя СРСР залили будівельною піною
Youtube / КПРФ Липецька область

"У ніч із 20 на 21 липня кілька молодиків осквернили пам'ятник Сталіну і спробували підірвати балончиками з гащом вхідні двері до обласного відділення КПРФ. На даний час розпочато перевірку події. Вилучено записи камер спостереження. Ведеться пошук зловмисників", - розповіли 22 липня партійці, виклавши відео в Мережу.

Перевірку здійснює Управління МВС Росії по Липецькій області. Липецькі комуністи назвали те, що сталося, "війною з пам'яттю".

Погруддя Сталіну в Липецьку комуністи відкрили 9 травня 2015 року, на День перемоги. Атака 21 липня була вже не першою. Невдовзі після відкриття пам'ятник облили рожевою фарбою.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.