У Любліні відкриють Музей східних земель колишньої Речі Посполитої

Історія, ідентичність, привабливість, мультикультурність колишніх Східних Кресів мають представити в постійній експозиції Музею східних земель колишньої Речі Посполитої, який створюється в Любліні. Почалися громадські консультації щодо форми цього закладу.

Про це повідомляє Монітор.Інфо

 

«Багато років існувала суспільна потреба створення в Польщі Музею Кресів», – заявив у п'ятницю, 28 червня, в Любліні заступник міністра культури і національної спадщини Ярослав Селін під час зустрічі, де були представлені основні ідеї щодо постійної експозиції в майбутньому музеї.

«Концепції, підготовлені істориками, музеологами та інтелігентами, дуже цікаві. Насправді це буде оповідь про тисячолітню історію Польщі, адже можна сказати, що перший контакт із територією, яку ми називаємо Східними Кресами мав місце в період ранніх П'ястів.

Ми розповідатимемо історію Кресів аж до катастрофи, якою була Друга світова війна. (...) Ця історія живе в нас, записана в культурних кодах, творах мистецтва», – заявив Селлін журналістам.

За словами заступника міністра, Люблін має передумови для того, щоби тут з'явився національний музей, зокрема, у зв'язку з функціонуванням у місті великих університетів, а також із близькістю до східного кордону і жвавими контактами з ученими з України або Литви.

У Любліні 450 років тому було укладено Люблінську унію, яка, за словами Селліна, «мала значний вплив на історію Кресів».

Згідно з концепцією, експозиція майбутнього музею розповідатиме про історію та значення східних територій у хронологічному порядку. Виставка буде розділена на кілька тематичних блоків, що представлять різні аспекти, зокрема найбільш ранній історичний контекст цих територій, ідентичність, багатство культур, націй, релігій, толерантність, привабливість цих територій, природні ресурси, а також способи вшанування цих місць, подій, фігур і культури Кресів.

Над сценарієм експозиції працюють вісім груп, до складу яких входять історики, культурознавці, літературознавці та представники інших дисциплін.

Селлін оголосив, що в найближчі місяці буде оголошено конкурс на облаштування постійної експозиції музею. «На рубежі 2019 і 2020 рр. ми вже можемо знати результати конкурсу і зможемо приступити до розробки проектно-будівельної документації», – додав заступник міністра.

Організатором нового закладу є Люблінський музей у Любліні, філією якого буде Музей східних земель. Директорка Люблінського музею Катажина Мєчковська після презентації концепції постійної виставки оголосила про початок публічних консультацій щодо форми, програми нового закладу, а також його назви.

«Програма, розміщена на сайті нашого музею, ймовірно, буде предметом обговорення істориків, мистецтвознавців, етнографів, археологів, музейних працівників. До кінця вересня ми чекаємо голосів, які спробуємо зібрати і винести на публічне обговорення», – сказала Мєчковська.

«Ми би хотіли, щоби ця установа мала освітню функцію, розповідала про Креси як місце культурної різноманітності, толерантності, прийняття, співіснування релігійних меншин», – зауважила вона.

Директорка додала, що зараз музейники проводять розвідки, збираючи експонати для майбутнього музею, який використовуватиме сучасні технології.

Музей східних земель знаходитиметься в історичному палаці Любомирських у центрі Любліна. Історія будівлі датується XVI ст. До 1805 р. палац був у приватній власності, потім він був зданий австрійському уряду для військових цілей.

Його поточна форма є результатом реконструкції у першій половині ХІХ ст., що проводилася за проектом Генріка Марконі. Після Другої світової війни він перейшов до Університету Марії Склодовської-Кюрі. Сьогодні тут знаходиться факультет політології цього навчального закладу.

Для створення нового закладу Люблінський музей завдяки субсидії Міністерства культури у розмірі майже 11 млн злотих викупив палац в університету.

Як сказав Селлін, університет буде тут працювати ще протягом наступного навчального року, а у 2020 р. почнеться реставрація та облаштування музею. «За реальними оцінками, відкриття постійної експозиції можливе у 2022–2023 рр.», – сказав Селлін.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.