У Любліні відкриють Музей східних земель колишньої Речі Посполитої

Історія, ідентичність, привабливість, мультикультурність колишніх Східних Кресів мають представити в постійній експозиції Музею східних земель колишньої Речі Посполитої, який створюється в Любліні. Почалися громадські консультації щодо форми цього закладу.

Про це повідомляє Монітор.Інфо

 

«Багато років існувала суспільна потреба створення в Польщі Музею Кресів», – заявив у п'ятницю, 28 червня, в Любліні заступник міністра культури і національної спадщини Ярослав Селін під час зустрічі, де були представлені основні ідеї щодо постійної експозиції в майбутньому музеї.

«Концепції, підготовлені істориками, музеологами та інтелігентами, дуже цікаві. Насправді це буде оповідь про тисячолітню історію Польщі, адже можна сказати, що перший контакт із територією, яку ми називаємо Східними Кресами мав місце в період ранніх П'ястів.

Ми розповідатимемо історію Кресів аж до катастрофи, якою була Друга світова війна. (...) Ця історія живе в нас, записана в культурних кодах, творах мистецтва», – заявив Селлін журналістам.

За словами заступника міністра, Люблін має передумови для того, щоби тут з'явився національний музей, зокрема, у зв'язку з функціонуванням у місті великих університетів, а також із близькістю до східного кордону і жвавими контактами з ученими з України або Литви.

У Любліні 450 років тому було укладено Люблінську унію, яка, за словами Селліна, «мала значний вплив на історію Кресів».

Згідно з концепцією, експозиція майбутнього музею розповідатиме про історію та значення східних територій у хронологічному порядку. Виставка буде розділена на кілька тематичних блоків, що представлять різні аспекти, зокрема найбільш ранній історичний контекст цих територій, ідентичність, багатство культур, націй, релігій, толерантність, привабливість цих територій, природні ресурси, а також способи вшанування цих місць, подій, фігур і культури Кресів.

Над сценарієм експозиції працюють вісім груп, до складу яких входять історики, культурознавці, літературознавці та представники інших дисциплін.

Селлін оголосив, що в найближчі місяці буде оголошено конкурс на облаштування постійної експозиції музею. «На рубежі 2019 і 2020 рр. ми вже можемо знати результати конкурсу і зможемо приступити до розробки проектно-будівельної документації», – додав заступник міністра.

Організатором нового закладу є Люблінський музей у Любліні, філією якого буде Музей східних земель. Директорка Люблінського музею Катажина Мєчковська після презентації концепції постійної виставки оголосила про початок публічних консультацій щодо форми, програми нового закладу, а також його назви.

«Програма, розміщена на сайті нашого музею, ймовірно, буде предметом обговорення істориків, мистецтвознавців, етнографів, археологів, музейних працівників. До кінця вересня ми чекаємо голосів, які спробуємо зібрати і винести на публічне обговорення», – сказала Мєчковська.

«Ми би хотіли, щоби ця установа мала освітню функцію, розповідала про Креси як місце культурної різноманітності, толерантності, прийняття, співіснування релігійних меншин», – зауважила вона.

Директорка додала, що зараз музейники проводять розвідки, збираючи експонати для майбутнього музею, який використовуватиме сучасні технології.

Музей східних земель знаходитиметься в історичному палаці Любомирських у центрі Любліна. Історія будівлі датується XVI ст. До 1805 р. палац був у приватній власності, потім він був зданий австрійському уряду для військових цілей.

Його поточна форма є результатом реконструкції у першій половині ХІХ ст., що проводилася за проектом Генріка Марконі. Після Другої світової війни він перейшов до Університету Марії Склодовської-Кюрі. Сьогодні тут знаходиться факультет політології цього навчального закладу.

Для створення нового закладу Люблінський музей завдяки субсидії Міністерства культури у розмірі майже 11 млн злотих викупив палац в університету.

Як сказав Селлін, університет буде тут працювати ще протягом наступного навчального року, а у 2020 р. почнеться реставрація та облаштування музею. «За реальними оцінками, відкриття постійної експозиції можливе у 2022–2023 рр.», – сказав Селлін.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.