В ОПУ анонсували розмови у справі поліпшення відносин з Варшавою

Вадим Пристайко сказав, що Польща і Україна мають спільного ворога і відчувають необхідність жити разом у мирі та дружбі.

Про це у вівторок повідомив заступник керівника Офісу президента України Вадим Пристайко, повідомляє Польське Радіо.

 

В Офісі президента України (колишній Адміністрації президента України – ред.) анонсували перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

«Ми плануємо візит президента України до Польщі 1 вересня на запрошення президента Анджея Дуди та участь в урочистих заходах, присвячених початку Другої світової війни, там збереться багато лідерів», - сказав на прес-конференції у Києві Пристайко.

Віце-голова офісу президента Володимира Зеленського і водночас його кандидат на посаду міністра закордонних справ України Вадим Пристайко наголосив, що Польща та Україна повинні зробити кроки до порозуміння.

Посадовець нагадав, що двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Вадим Пристайно зазначив, що тоді він поспілкувався із радником президента Польщі, з яким домовився зустрітися найближчим часом, аби, як висловився, подолати безвихідь у розв’язанні ряду проблем. За словами Пристайка, ексгумації – це тільки одна із цих проблем.

«Із польською стороною ми не тільки готові (до розмов – ред.), ми навіть приречені жити у мирі та щасті. Вони (поляки) є нашими сусідами, нашими найближчими братами і ви знаєте, що фактично ми відрізняємося від них тільки латинкою (латинською абеткою – ред.) і переважанням католицизму (у Польщі) над православ’ям (в Україні)», - сказав Пристайко.

«Ми усвідомлюємо нашу важку історію і ми повинні зробити усі необхідні кроки, аби знайти можливість для життя разом. Ми маємо одного, спільного ворога і відчуваємо необхідність жити разом у дружбі та мирі», - підкреслив він.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.