В ОПУ анонсували розмови у справі поліпшення відносин з Варшавою

Вадим Пристайко сказав, що Польща і Україна мають спільного ворога і відчувають необхідність жити разом у мирі та дружбі.

Про це у вівторок повідомив заступник керівника Офісу президента України Вадим Пристайко, повідомляє Польське Радіо.

 

В Офісі президента України (колишній Адміністрації президента України – ред.) анонсували перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

«Ми плануємо візит президента України до Польщі 1 вересня на запрошення президента Анджея Дуди та участь в урочистих заходах, присвячених початку Другої світової війни, там збереться багато лідерів», - сказав на прес-конференції у Києві Пристайко.

Віце-голова офісу президента Володимира Зеленського і водночас його кандидат на посаду міністра закордонних справ України Вадим Пристайко наголосив, що Польща та Україна повинні зробити кроки до порозуміння.

Посадовець нагадав, що двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Вадим Пристайно зазначив, що тоді він поспілкувався із радником президента Польщі, з яким домовився зустрітися найближчим часом, аби, як висловився, подолати безвихідь у розв’язанні ряду проблем. За словами Пристайка, ексгумації – це тільки одна із цих проблем.

«Із польською стороною ми не тільки готові (до розмов – ред.), ми навіть приречені жити у мирі та щасті. Вони (поляки) є нашими сусідами, нашими найближчими братами і ви знаєте, що фактично ми відрізняємося від них тільки латинкою (латинською абеткою – ред.) і переважанням католицизму (у Польщі) над православ’ям (в Україні)», - сказав Пристайко.

«Ми усвідомлюємо нашу важку історію і ми повинні зробити усі необхідні кроки, аби знайти можливість для життя разом. Ми маємо одного, спільного ворога і відчуваємо необхідність жити разом у дружбі та мирі», - підкреслив він.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.