Спецпроект

Дуда звернувся до Зеленського з проханням дозволити ексгумації польських жертв Волині

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

За його словам, цей крок дозволить зміцнити відносини двох країн, повідомляє "Дзеркало тижня".

Про це Дуда розповів в четвер, 11 липня, після покладання вінків до монумента полякам, загиблим під час конфлікту з українцями на Волині й у Галичині в 1943-1944 роках.

Дуда зазначив, що відповідна розмова між ним і Зеленським відбулася під час зустрічі в Брюсселі 4 червня.

"Щоб не було лихої пам'яті або ворожості необхідно вшанування. А умова цього вшанування - це згода української сторони на проведення ексгумації для того, щоб можна було позначити могили, щоб нащадки знали ці місця, куди можна поїхати, де можуть запалити лампадку, покласти квіти, помолитися, де можуть подумати і згадати про своїх рідних. На цьому повинні будувати наші відносини на майбутнє", - підкреслив Дуда.

Нагадаємо, Україна призупинила видачу дозволів на пошукові роботи (а не власне ексгумацій) для польських організацій у квітні 2017 року після серії актів вандалізму проти українських могил і пам'ятників на території Польщі. Голова УІНП Володимир В'ятрович умово відновлення видачі дозволів назвав відновлення поляками хоча б одного із пошкоджених пам'ятників.

Президент Зеленський під час зустрічі з Дудою в Брюсселі повідомив, що налаштований на примирення і недопущення домінування тематики складних періодів історії українсько-польських відносин.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.