Музей історії Києва звернувся до Зеленського з відкритим листом

Музей історії міста Києва звернувся з відкритим листом до Президента України Володимира Зеленського, оскільки занепокоєний ситуацією, спричиненою рішенням про переїзд Офісу Президента України.

Як повідомляє Prostir.Museum в Державному підприємстві Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», на 4-му та 5-му поверхах будівлі з 2004 року знаходяться фонди Музею історії міста Києва.

 

"Упродовж 15 років перебування в Українському домі колектив Музею історії міста Києва неодноразово звертався до вищого керівництва держави з проханням вирішити питання щодо надання чи спорудження будівлі для нашого Музею.

Минулого року депутатами Київської міської ради було підтримано клопотання Музею історії міста Києва про передачу йому будівлі Гостинного двору, що знаходиться на Контрактовій площі. Утім, ця споруда досі не передана у комунальну власність столиці, оскільки немає відповідного рішення Кабінету міністрів України.

Таким чином, якщо буде остаточно ухвалене рішення про переміщення Офісу Президента до Українського дому, унікальним фондам Музею історії міста Києва загрожує загибель, оскільки чергове тимчасове та невідповідне приміщення сприятиме їхній руйнації та можливому остаточному знищенню", - йдеться у листі.

Відтак, колектив музею просить сприяння Володимира Зеленського у передачі Гостинного двору у комунальну власність Києва з подальшим пристосуванням будівлі під потреби Музею історії міста Києва, а також у отриманні давно обіцяного музею статусу національного.

З повним текстом листа ви можете ознайомитись на офіційному веб-сайті музею.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.