На батьківщині Зеленського в Богдана відпала булава

У Кривому Розі пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому втратив праву руку.

Як повідомляє "Новинарня" з посиланням на “Перший Криворізький”, частинна старої бетонної статуї – рука з булавою – впала й частково розбилася.

 

Монумент встановлений на вулиці Старовокзальній і перебуває на балансі Центральноміської районної ради.

Як говорять місцеві мешканці, це стається не вперше. Раніше навіть довелося замінити булаву гетьмана на меншу, щоб уникнути таких ситуацій.

 

Пам’ятник Богдану Хмельницькому на Гданцівці встановили в 1954 році, до 300-річного ювілею “воз’єднання” Росії та України.

Нагадуємо, що меморіальний камінь Українській повстанській армії в Молодіжному парку Харкова облили червоною фарбою.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.